Навчально-виховний комплекс 
"Павлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей імені В.О.Сухомлинського"

Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Корисні сайти





 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Друзі сайту
 
Ми зареєстровані

 
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2018 » Січень » 9 » "Оголені струни душі" (презентація віршів Скочка Максма, учня 11-А класу)
16:07
"Оголені струни душі" (презентація віршів Скочка Максма, учня 11-А класу)

Дуже приємною несподіванкою стала для всіх   виставка віршів учня 11 класу Скочка Максима. Справа в тому, що зовсім недавно хлопець почав писати поезію, але кожен рядок вражає довершеністю, насиченістю художніх образів та символів.

Магічні звуки струнко стали в ряд,

В духовнім танці заквітчавшись в узи.

Жерці пера їх вводять у обряд

Палким вчаровані цілунком музи.

 

Вона приходить в час, коли твій дух,

Сповитий щастям, солодко співає.

У дотиці гарячих ніжних губ,

В коханні щирім пишно розквітає.

 

Коли в духмянім різнобарв’ї трав,

В чарівнім подисі із уст природи,

Де б за розмову з вітром все віддав

І з ним понісся високо у гори.

 

Топтать стежинки у бавовні хмар,

Сміятись дзвінко до гіганта-сонця,

Ховаючись від страху та примар

В своїх світах – мальованій сторонці…

 

Вона приходить в час, коли болить,

Коли ланцюг на розум кинуть  хочуть,

Коли нестримний гнів в чолі кипить,

Вогнем супротиву займає очі.

 

У цьому вогнищі палаюче життя,

Думок породжене стрімким польотом,

Рятує дух людський з безодні небуття,

Словами правди тягнучи  магнітом.

 

Могутнім ливнем, що змиває бруд,

І блискавкою в небі, що несеться,

Зрива покрови і туман навкруг,

Промінням правди швидко в  вись несеться.

 

Воно ударе швидко вам в чоло,

Наллються кров’ю затупілі очі,

Густою плівкою вже розум  затягло,

Примусивши їх бачить те, що хочуть.

 

Хвала  творцям прекрасних перлів мови,

Що нас чарують розмаїттям барв

І викликають бурю дотиками слова,

Забравши разом подих, біль і страх.

 

Хвала митцям, які зривають завіс,

Що, борючись, зминають навіть гори.

Й, рубаючи неправди темний ліс,

Згорять  самі, зігріючи мільйони.

 

Уклін тим геніям, що вміють поєднати

В собі два береги – ці дивні два світи,

На подвиги,  що здатні окриляти

І дати сил між каменів пливти.

Скочко Максим

Переглядів: 89 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: